Бет Ярнелл Едвардс

Проект «Мрії передмістя»

Далека Подорож, щоб повернутись додому

Іноді мене дуже цікавить, що відбувається з людьми у них вдома настільки, що я хочу знати те, що відбувається в них у вбиральні або під ліжком. На моїх фотографіях я прагну сказати глядачеві не лише про те, що можна побачити, але також і про речі, які сховані й замкнені. 

У 1997 році я почала фотографувати в пригороді Силіконової Доліни, де я жила багато років. Ідея про це, можливо, виникла під час роздивляння роботи Августа Сендера, а також Діани Арбус. Щоб зрозуміти своє оточення, мені потрібно було щось подібне до систематизованої побудови каталогу, але гнучке, що дозволило б мені зафіксувати елементи надприродної та повної насолоди, яка, здається, існує всюди до кінця непоміченою. Коментування мого оточення, однак, ніколи не було моєю метою. Те, що має найбільше значення, це моя здатність фотографувати з середини цей світ, з глибини, стерти бар’єри для відкриття. Виходячи з того, що моя тема не є унікальною, я думаю про себе як про таку, що відрізняється від інших фотографів, які робили подібні роботи, у якій я не боюся, що близькість з моїми об’єктами притупить мої критичні здібності. Куди більш цікаве та стимулююче, якщо я та глядач глибоко занурюємось у моменти, які я намагався відтворити. Це виникає тоді, коли і фотограф, і глядач можуть відчувати себе найбільш компромісно, відкриття стають можливими й можуть проявитися несподівані зразки.

Мій оригінальний проект надав мені робочий метод, який, на мою думку,  буде мати успіх в інших місцях, таким чином я розширила свій каталог, щоб включити середній та вище середнього класи  об’єкти у Франції, Іспанії, Голландії та Німеччині. Більша частина цієї роботи була зроблена на запрошення іноземних установ. Я зачарована тим, як в еру глобалізації, що поширюється, можна подорожувати дуже далеко до таємниці віддаленого життя людей тільки для того, щоб повернутись додому. Тому я бачу свою роботу як континуум, навіть, якщо її було зроблено в багатьох різних місцях.

Оскільки я зачарована відносинами між людьми, їх середовищем та побутом, я звичайно ж захоплена документальним кіно. Але моя мета полягає в тому, щоб завжди робити знімки, які приковують увагу та можуть існувати самостійно, як картини. Я хочу, щоб глядач був здивований моментами раптового визнання, відкриттям “Ага!” моментів. Запрошуючи глядача до моєї гри, я хотіла би змінити шлях його сприйняття світу.

*Даний Проект містить більше ста змонтованих зображень. Фотографії надруковані на папері Fuji Crystal Archive.

Бет Ярнелл Едвардс (Beth Yarnelle Edwards) © 2008